МКІП і ЮНЕСКО готують подальший план роботи для збереження культурної спадщини в Україні
Про це повідомляє пресслужба МКІП.
Учасники обговорили проекти, які стосуються збереження й відновлення культурної спадщини та об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення. Крім того, у фокусі уваги були питання імплементації положень конвенцій ЮНЕСКО, стороною яких є Україна, зокрема, згідно з проведенням заходів з нагоди 70-річчя ЮНЕСКО, деталі проєктів щодо моніторингу ситуації на територіях, які постраждали в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС. Йшлося й про навчання військових, представників судових інституцій у контексті збереження культурних цінностей в умовах війни, а також — про необхідність створення спеціалізованого підрозділу зі збереження культурних цінностей.
Очільниця ЮНЕСКО в Україні розповіла про здобутки та завдання проектів, спрямованих на збереження культурної спадщини в Одесі, Чернігові та Львові. Вона зазначила, що наразі в Україні команда закордонних експертів працює над інструментальним аналізом стану об’єктів культурної спадщини. Їхня основна мета – оцінити руйнівні процеси, які відбуваються в спорудах, і які не можна оцінити візуально, як-от зсув чи зміна положення даху. Наразі фахівці працюють у місті Одеса, досліджуючи Спасо-Преображенський кафедральний собор у рамках реалізації проєкту, ініціатором якого виступила Італія. У межах експедиції експерти проводять дослідження для встановлення впливу вибуху на стійкість конструкції. Отримані дані використовуватимуть під час проєктних робіт. К’яра Децці Бардескі зауважила, що цей метод роботи планують впровадити у всіх подальших реставраційних проєктах.
«Це важлива робота для підрахунку кількості матеріалу та обсягу відновлювальних робіт», – зазначила вона.
Зі свого боку, Анастасія Бондар зазначила, що наразі ICCROM (міжурядова організація, яка працює для сприяння збереженню всіх форм культурної спадщини в світі) збирає групу експертів від України, які долучаться до навчання з протидії надзвичайним ситуаціям та практичної оцінки стану руйнацій культурної інфраструктури в Україні. Вона запропонувала об’єднати зусилля міжнародних фахівців у цьому напрямку.
«Для нас важливо мати максимально практичний результат. Всі навчання та робота експертів повинні проходити на реальних обʼєктах і по закінченню мати готовий пакет опрацьованих документів, що відповідатиме вимогам як українського законодавства, так і міжнародним нормам ЮНЕСКО. Що дуже важливо — це також допоможе синхронізації кількісної оцінки втрат у показниках України та ЮНЕСКО», — сказала вона.
К’яра Децці Бардескі також запропонувала розробити окремий план відновлення пошкодженої інфраструктури та території України. За її словами, передусім необхідно визначити пріоритети, на які міжнародні донори виділять кошти. Роботи полягатимуть у відновленні будівель, зокрема покрівлі, стін, та їхній консервації за необхідності.
Окремим блоком питань, які обговорили під час зустрічі, стали організація та проведення моніторингових експедицій для обстеження територій, які постраждали в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС, а також необхідність розробки ICCROM-форми для оцінки втрат для об’єктів археології.
Завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Ліна Дорошенко акцентувала на важливості співпраці з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Cил України у контексті налагодження роботи мобільних груп з моніторингу зон обміління та підтоплення на території Запорізької, Миколаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей.
Вона додала, що зусилля департаменту культурної спадщини МКІП також спрямовані на створення спеціалізованого підрозділу із захисту та збереження культурних цінностей та для реалізації проєкту ЮНЕСКО щодо проведення тренінгів для військових та фахівців судових інституцій. Це допоможе Україні зберегти культурні цінності та виконати зобов’язання країни-підписанта Конвенцій ЮНЕСКО.
Учасники зустрічі також окреслили плани щодо проведення міжнародних конференцій з нагоди 70-річчя ЮНЕСКО, 70-річчя Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року та 25-річчя Другого протоколу до неї. Крім того, порушили питання представництва України у рамках заходів, які плануються у Гаазі (Нідерланди), Берліні (Німеччина) та Вільнюсі (Литва) наприкінці весни – на початку літа 2024 року. Заходи, зокрема, будуть присвячені збереженню та відновленню культурної спадщини.
