Франциск. «Ангел миру». I Путін

12.06.2015, 13:46
Франциск. «Ангел миру». I Путін - фото 1

Візит президента Росії Володимира Путіна до Італії оцінюється як важливий крок, який дозволяє підтримувати зв’язки із зовнішнім світом. Мета його приїзду — відвідування Всесвітньої виставки «ЕКСПО-2015», яка проходить в Мілані. Окремо Путін відвідав і Ватикан, де зустрівся з Папою Римським Франциском.

ФОТО РЕЙТЕРВізит президента Росії Володимира Путіна до Італії оцінюється як важливий крок, який дозволяє підтримувати зв’язки із зовнішнім світом. Мета його приїзду — відвідування Всесвітньої виставки  «ЕКСПО-2015», яка проходить в Мілані. Окремо Путін відвідав і Ватикан, де зустрівся з Папою Римським Франциском. За своєю традицією, російський президент на зустріч спізнився. Папа чекав на нього трохи більше години. А далі трапилася історія, яка спричинила скандал і непорозуміння, оскільки багато українських ЗМІ перекрутили її. Про це на своїй Facebook-сторінці пише публіцист Олександр Прилипко.

«По-перше, Путіна прийняли в апартаментах Святого Престолу більше, ніж стримано, що відзначили оглядачі. По-друге, Путіна не нагороджували, а він обмінявся з Папою подарунками. Путін подарував вишитий золотом храм Христа Спасителя зі зрозумілими коментарями. У відповідь Папа протягнув медальйон Ватикану разом з апостольським віщуванням Evangelii Gaudium. А це — заклик до миру, рівносильний ультиматуму», — пише пан Прилипко. Він також додав, що в обох випадках — «це перемога дипломатії Ватикану».

Утім все одно, складається враження, що Святий Престол не до кінця розуміє, що завдяки Путіну Росія анексувала в України Крим і спричинила війну на Донбасі. Дехто у соцмережах прирівняв візит Путіна до Ватикану із зустріччю Гітлера з Папою Пієм XI, якого вважають спільником нацизму...

Напередодні розмови Франциска з Путіним, предстоятель Української Греко-Католицької церкви Святослав (Шевчук) написав листа до Ватикану, в якому попросив Папу «бути голосом українського народу, його дітей, і всіх віруючих католиків в Україні, які страждають від путінської агресії». Франциск так і зробив, і закликав президента Росії докласти «значних і щирих зусиль для того, щоб домогтися миру» в Україні.

Характерно, що до Путіна цей медальйон отримав у травні цього року глава Палестинської адміністрації Махмуд Аббас. Ізраїльські ЗМІ моментально вибухнули критикою та звинуватили Ватикан у нерозумінні того, що відбувається на Близькому Сході.

 Мирослав МАРИНОВИЧ, правозахисник, дисидент, проректор Українського католицького університету:

— Без сумніву, складається враження, що ватиканська дипломатія недостатньо добре оцінює ситуацію в Україні і часом не може розрізнити, на кому ставити акценти відповідальності за конфлікт в Україні.

Однак, чогось не враховуємо і ми. В цій ситуації це добре проявилося. Значення Ватикану як держави, незрівнянно менше, ніж Ватикану як духовної столиці. Як душ-пастир, Його Святість має набагато більше можливостей, рівнів свободи. Він має ті функції, які не виконує звичний політичний діяч. Слухаючи коментарі про приїзд президента Росії до Ватикану і зустріч з Папою, складається враження, що це — зустріч політичних лідерів. Насправді, — це зустріч політичного лідера і душ-пастиря. Розмова між ними може мати інший контекст і значення.

Вже були такі випадки, коли Папа Римський використовував свій статус духовного лідера, щоб сказати те, чого не могли сказати політичні діячі з тих чи інших причин. Я не знаю, чи цього разу Папа справді скористався цією можливістю. Але я припускаю, що під час цієї розмови, могли бути послані певні сигнали, причому з обох сторін. За ними можуть стояти й подальші політичні рішення.

Значення медальйону «Ангел миру» — не в тому, що Путіну видається якийсь карт-бланш і що це ставить знак «рівності» між Путіним та «ангелом миру». Це може бути навпаки — Папа міг подарувати це Путіну для того, щоб він почав діяти і встановився мир. Давайте стримаємося і спробуймо оцінити цей візит трошки пізніше. Я пригадую візит Горбачова до Івана Павла ІІ. В якомусь сенсі, це був доленосний візит. Тому зустріч Путіна з Франциском має потенціал і так само може стати доленосною. Але чи справді це буде так?

Ігор САМОКИШ

"День", 11 червня 2015 року