Київська митрополія вчора і сьогодні
2011 року, утворивши три нові митрополії, Києво-Галицька митрополія УГКЦ почала діяти фактично як помісна патріарша Церква. Адже патріархат – це насамперед еклезіальна реальність помісної Церкви, «овоч дозрілої християнської свідомості у Божому Люді, у всіх його складових частинах» (Й. Сліпий, Заповіт). Патріархат УГКЦ у богословському сенсі – це динамічне зростання свідомості Божого Люду, яка в певний момент переросте свідомість конфесійну. Тоді це вже не буде конфесійний патріархат УГКЦ чи УПЦ КП, а патріархат Київської Церкви. Патріархат – це також дозрівання свідомості Божого Люду від залежності до сопричастя як між конфесіями і юрисдикціями всередині Київської Церкви, так і з Церквами-Сестрами Сходу і Заходу.
23 May 2012, 00:04 |
Київське християнство у світлі Декрету Глави УГКЦ про заснування трьох нових митрополій в Україні
Заснування нових митрополій є історичною подією, повний сенс якої ще проявиться в майбутньому. Крім самої події, великою є вага змісту установчого документу. Зокрема, глибоко самобутнім є погляд на минуле Церкви, сягання до історичних джерел християнства в Україні. Читаючи історичний екскурс, поневолі порівнюєш його з усталеними стереотипами. І тоді з’являється розуміння, що УГКЦ не мусить підлаштовуватися під ці стереотипи, а має право на власний погляд, щоб, парафразуючи ІІ Ватиканський Собор, «докладніше виявити своїм вірним і цілому світові свою природу і свою загальну місію» (ДКЦ 1).
2 April 2012, 21:53 |
Місце і роль богослов’я в Українській Греко-Католицькій Церкві
Беручи до уваги те, що останнім часом відбувається багато дискусій про богослов’я УГКЦ, ми, греко-католики, можемо відіслати скептиків до Катехизму УГКЦ, нещодавно опублікованого з благословення Синоду Єпископів. У цьому Катехизмі християнська віра висвітлена саме в богословській традиції УГКЦ. Самобутність богослов’я УГКЦ чітко проглядається при порівнянні Катехизму УГКЦ з «Катехизмом Католицької Церкви». Перебуваючи в «симфонії віри», ці Катехизми відмінні в богословських підходах.
11 December 2011, 12:02 |
Служіння апостола Петра в київській традиції
Київське християнство розпочинало свій історичний шлях у добу сопричастя Церков Заходу і Сходу в Христовій Церкві, коли примат Петра служив сопричастю помісних Церков. Розкол між Римською і Царгородською Церквами, започаткований 1054 року, спотворив богослов’я сопричастя Церков, а в його контексті й богослов’я примату. Кожна з Церков звузила розуміння Вселенської Церкви виключно до себе. Відповідно, служінню своїх патріархів надали вони понадпатріаршого адміністративного статусу, а вселенське служіння Петра у вірі й таїнствах, по суті, загубилося на тлі греко-римських суперечок про повну і виключну владу над Церквою.
21 October 2011, 19:36 |
Символ, котрий промовляє, або що можуть означати «листи сопричастя» Предстоятеля УГКЦ?
Нещодавно офіційне Інтернет-представництво УГКЦ сповістило, що Блаженніший Святослав з нагоди сходження на Київський Предстоятельський престол надіслав «листи сопричастя» до Предстоятелів східних католицьких Патріарших і Верховно-Архиєпископських Церков. Як сказано в офіційному повідомленні, у своїх перших «листах сопричастя» Глава УГКЦ, зокрема написав: «Чудові відносини, встановлені з Вами моїм шанованим попередником, становлять також для мене упривілейований спосіб продовження спільного шляху, обміну досвідом та новинами задля укріплення спільних позицій, які б зміцнили нашу ідентичність у Вселенській Церкві, у світі та в екуменічному діалозі.
20 April 2011, 12:17 |



