Цього року виповнюється п’ять років з моменту публікації апостольського післясинодального повчання "Christus Vivit", присвяченого покликанню, розпізнаванню та праці. Останні два розділи документа зосереджені на темі покликання та розпізнавання в контексті синодального досвіду. Папа Франциск у повчанні наголошує на важливості розпізнавання в собі здібностей для певного служіння суспільству, пов’язаного зі створенням нової родини та пошуком праці.

Папа звертає увагу на те, що праця є ключовим елементом у житті молодих людей, визначаючи використання часу, можливості для досягнень, якість вільного часу, ідентичність та самосприйняття. Вона стає платформою для розвитку міжособистісних відносин, адже робота зазвичай не є індивідуальною діяльністю. Молодь сприймає працю як засіб досягнення певних цілей, але також як спосіб знайти сенс життя і реалізувати свої мрії.

Папа закликає молодих людей не чекати життя без праці, наголошуючи на необхідності праці як шляху до дозрівання, людського розвитку та особистої реалізації. Він також висвітлює проблему молодіжного безробіття, що веде до виключення та маргіналізації, позбавляючи молодих людей можливості мріяти та робити внесок у розвиток суспільства.

Праця є виразом людської гідності, шляхом соціального залучення та зростання. Вона дозволяє розвивати відповідальність, творчість, сприяє солідарності та духовному зростанню. Папа Франциск закликає молодь ніколи не втрачати надії, продовжувати шукати можливості реалізації своїх покликань, незважаючи на обмеження реальності.

Апостольське повчання "Christus Vivit" мотивує нас створювати можливості для молоді у наших парафіях, щоб вони могли знаходити сенс у праці та реалізовувати свої покликання, сприяючи таким чином їхньому професійному зростанню та духовному розвитку.